Музей План заповідника Віртуальний тур по території заповідника Собор святої Софії Собор святої Софії – Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор – християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI–XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Мала (Тепла) Софія Тепла Софія або Мала Софія – колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури в стилі українського бароко. З 1929 року храм було зачинено для богослужіння і молитви. Лише 21 лютого 2016 року у Малій Софії були відновлені богослужіння і церковне життя. В цей день храм було освячено на честь святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Чин освячення, у співслужінні духовенства УПЦ Київського Патріархату, звершив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Дзвіниця Дзвіниця собору святої Софії у Києві – пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко. Є одним з українських національних символів та символів міста Києва. Будинок митрополита Будинок митрополита — пам'ятка палацової архітектури XVIII століття, колишня резиденція київських митрополитів. Нині — музейний заклад у складі Національного заповідника «Софія Київська». Консисторія (Хлібня) Будинок консисторії або Хлібня – будинок, збудований у 1722 – 1730 роках для хлібні (пекарні) Софійського монастиря. 1775 року переобладнаний під консисторію – орган управління єпархією. Братський корпус Братський корпус – будівля колишніх чернечих келій Софійського монастиря, зведена у 1756 – 1757 рр. на захід від Софійського собору в стилі українського бароко. Бурса (Семінарія) Будинок бурси розташований на північ від Софійського собору. Його зведено в 1763 – 1767 рр. архітекторами М. Юрасовим і П. Лаповим. Спочатку будинок споруджували як монастирські келії, і до 1786 р. в ньому жили ченці. Після закриття монастиря до 1917 р. Брама Заборовського Брама Заборовського – пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко. Південна в'їзна башта Південна в'їзна́ вежа або Південна проїзна башта – південний в'їзд з боку Володимирської вулиці на територію колишнього Софійського монастиря, а нині Національного заповідника «Софія Київська». Збудована на початку XVIII століття за часів гетьмана Івана Мазепи. Бібліотека Ярослава Мудрого Бібліотека Ярослава Мудрого – за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві. Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 р. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які: «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».
Собор святої Софії Собор святої Софії – Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор – християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI–XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.
Мала (Тепла) Софія Тепла Софія або Мала Софія – колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури в стилі українського бароко. З 1929 року храм було зачинено для богослужіння і молитви. Лише 21 лютого 2016 року у Малій Софії були відновлені богослужіння і церковне життя. В цей день храм було освячено на честь святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Чин освячення, у співслужінні духовенства УПЦ Київського Патріархату, звершив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Дзвіниця Дзвіниця собору святої Софії у Києві – пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко. Є одним з українських національних символів та символів міста Києва.
Будинок митрополита Будинок митрополита — пам'ятка палацової архітектури XVIII століття, колишня резиденція київських митрополитів. Нині — музейний заклад у складі Національного заповідника «Софія Київська».
Консисторія (Хлібня) Будинок консисторії або Хлібня – будинок, збудований у 1722 – 1730 роках для хлібні (пекарні) Софійського монастиря. 1775 року переобладнаний під консисторію – орган управління єпархією.
Братський корпус Братський корпус – будівля колишніх чернечих келій Софійського монастиря, зведена у 1756 – 1757 рр. на захід від Софійського собору в стилі українського бароко.
Бурса (Семінарія) Будинок бурси розташований на північ від Софійського собору. Його зведено в 1763 – 1767 рр. архітекторами М. Юрасовим і П. Лаповим. Спочатку будинок споруджували як монастирські келії, і до 1786 р. в ньому жили ченці. Після закриття монастиря до 1917 р.
Брама Заборовського Брама Заборовського – пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко.
Південна в'їзна башта Південна в'їзна́ вежа або Південна проїзна башта – південний в'їзд з боку Володимирської вулиці на територію колишнього Софійського монастиря, а нині Національного заповідника «Софія Київська». Збудована на початку XVIII століття за часів гетьмана Івана Мазепи.
Бібліотека Ярослава Мудрого Бібліотека Ярослава Мудрого – за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві. Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 р. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які: «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».
